- вичинювати
- -юю, -юєш і вичиня́ти, -я́ю, -я́єш, недок., ви́чинити, -ню, -ниш, док., перех.Піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вичинювати — вичиняти, вичинити (обробляти сиру шкуру, робити її придатною для використовування), чинити, виправляти, виправити … Словник синонімів української мови
вичинювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вичинити — див. вичинювати … Український тлумачний словник
вичинювання — я, с. Дія за знач. вичинювати … Український тлумачний словник
вичиняти — див. вичинювати … Український тлумачний словник
виправляти — I = виправити 1) (усуваючи помилки, робити правильним, таким, що відповідає певним умовам), поправляти, поправити, коригувати; правити, редагувати, вичитувати, вичитати 2) (змінювати на краще, поліпшувати), поправляти, поправити, направляти,… … Словник синонімів української мови
вичинити — див. вичинювати … Словник синонімів української мови
вичиняти — див. вичинювати … Словник синонімів української мови